Індекс рубрикатора НБУВ: Э211.31

Рубрики:

Релігія ,раси, расова проблема,нація та національне питання

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто предмет, функції та роль релігії в етнічних процесах. Проаналізовано етнічне та релігійне в реаліях і думці Київської Русі, релігійні основи національного єднання українського народу, церкву як національний феномен. Особливу увагу приділено етнорелігійним проблемам в українській суспільній думці. Охарактеризовано діяльність у даному контексті відомих українських діячів - П.Могили, А.Шептицького, Й.Сліпого, І.Огієнка, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка.

Розкрито причини актуалізації етнорелігійних проблем у сучасному світі, вирішення яких обумовлює соціальний спокій в окремих країнах.

Наведено наукові підходи до класифікацій нових релігійних течій (НРТ). Проаналізовано чинники, що зумовили виникнення та поширення неорелігій в Україні. Висвітлено особливості та тенденції розвитку основних НРТ.

Висвітлено історію розвитку та сучасний стан релігієзнавчої думки України, визначено її роль і місце у світовій науці. Проаналізовано наукові дослідження, присвячені вивченню процесу конфесіоналізації релігійного життя України. Показано особливості розвитку католицизму, протестантизму, ісламу та нових релігійних течій в Україні. Розглянуто православну проблематику в дослідницьких здобутках українських релігієзнавців, розкрито взаємозв'язок релігієзнавчої науки й освіти.

Освещена история развития и современное состояние религиеведческой мысли Украины, определены ее роль и место в мировой науке. Проанализированы научные исследования, посвященные изучению процесса конфессионализации религиозной жизни Украины. Показаны особенности развития католицизма, протестантизма, ислама и новых религиозных течений в Украине. Рассмотрена православная проблематика в исследовательских достижениях украинских религиеведов, раскрыта взаимосвязь религиеведческой науки и образования.

Наведено результати релігієзнавчого дослідження взаємодії релігії та нації в суспільному житті України та світу, розкрито закономірності й особливості етнорелігієгенезу. Проаналізовано особливості становлення етнорелігійної ідентичності в історії та сьогодення країни. Розглянуто вплив релігійного чинника на сучасний національний розвиток і реалії української держави. Охарактеризовано міжконфесійні конфлікти у контексті взаємовідносин етноконфесійних ідентичностей.

Приведены результаты религиеведческого исследования взаимодействия религии и нации в общественной жизни Украины и мира, раскрыты закономерности и особенности этнорелигиегенезиса. Проанализированы особенности становления етнорелигиозной идентичности в истории и современный период. Рассмотрено влияние религиозного фактора на современное национальное развитие и реалии украинского государства. Охарактеризованы межконфессионные конфликты в контексте взаимоотношений этноконфессионных идентичностей.

Проаналізовано творчий доробок відомого румунського релігієзнавця світового масштабу М. Еліаде. Розглянуто концепцію ученого про архаїчну свідомість, досліджено парадокси його релігієлогії. На підставі вивчення наукових праць М. Еліаде висвітлено історію виникнення поняття лінійного часу в іудео-християнській традиції. Розкрито теоретико-методологічні аспекти дослідження міфу (з огляду на осмислення понять "смерті" та "любові"). Проаналізовано наукові праці М. Еліаде, присвячені дослідженню японської духовної культури, європейського відьомства, тантри та містичного досвіду просвітлення. Обгрунтовано роль релігієзнавства у формуванні "нового гуманізму світового масштабу", наведено бібліографію наукових праць М. Еліаде.

Проанализировано творческое наследие известного румынского религиеведа мирового масштаба М. Элиаде. Рассмотрена концепция ученого об архаическом сознании, исследованы парадоксы его религиелогии. На основании изучения научных трудов М. Элиаде освещена история возникновения понятия линейного времени в иудео-христианской традиции. Раскрыты теоретико-методологические аспекты исследования мифа (с учетом осмысления понятий "смерти" и "любви"). Проанализированы научные труды М. Элиаде, посвященные изучению японской культуры, европейских ведьм, тантр и мистического опыта просветления. Обоснована роль религиеведения в формировании "нового гуманизма мирового масштаба", приведена библиография научных трудов М. Элиаде.

Наведено результати теоретичних досліджень проблем співвідношення етнічних і релігійних феноменів, зроблено філософський аналіз вітчизняних здобутків їх осмислення, які засвідчили, що онтологічний, феноменологічний, структурно-функціональний взаємозв'язок релігії та етносу має давню історію, зумовлює появу синкретичних етнорелігійних явищ, які посідають чільне місце в житті народів і постійно проявляють себе в міжнаціональних і міждержавних відносинах, виступають активним чинником світового суспільного процесу, й водночас є предметом дослідження нової галузі релігієзнавства - етнології релігії.

Проаналізовано особливості регіональної політики держави і церкви в сфері суспільно-релігійних відносин в Україні у сучасний період, регіональні особливості римо-католицизму в державі. Розглянуто проблему співвідношення між римо-католицькою церквою та державою в розвитку українського суспільства. Визначено релігійний чинник і шляхи толерантизації міжконфесійних і міжцерковних відносин у соціологічному контексті. Описано трансформаційні процеси в релігійному середовищі Буковини у соціологічному вимірі, політико-правову модель як дієвий засіб регулювання державно-церковних відносин в Україні. Висвітлено роль церкви у формуванні цілісності культурно-історичного простору українського етносу, наслідки політики державного атеїзму 1920 - 1930-х рр., правові засади етноконфесійної політики у південному регіоні УРСР у перше повоєнне десятиліття. Розкрито проблеми взаємовідносин сучасних неорелігій з суспільством та релігійними організаціями на регіональному рівні.

Розкрито предмет і змістовне наповнення практичного релігієзнавства. Розглянуто ціннісну природу релігії, її значимість для особи, спільнот і соціуму. Висвітлено громадську думку щодо релігійних феноменів, показано шляхи її коригування. Наведено шляхи та форми оприсутнення релігії в українському соціумі. Розкрито мотиви та форми соціального служіння конфесій України. Проаналізовано форми міжконфесійних відносин, визначено шляхи їх толерантизації. Увагу приділено проблемам формування партнерства в державно-конфесійних відносинах.

Наведено праці відомого українського вченого, доктора філософських наук, професора, педагога, фахівця в галузі релігієзнавства, історії і філософії релігії, дослідника сучасних релігійних процесів у світі й Україні, провідного наукового співробітника Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України П. Л. Яроцького.

Наведено результати соціологічного дослідження щодо актуальних для релігійних меншин проблем їх функціонування в сучасній Україні. Відповідно до отриманих даних, головними є юридичні аспекти щодо законодавства, насамперед, майнових прав, державної реєстрації, набуття статусу юридичної особи, отримання або придбання землі в користування або побудову культової споруди тощо. Серед актуальних проблем, з якими стикаються релігійні меншини, є економічні, соціальні, гуманітарні (зокрема, освітні). Респондентами (вірянами релігійних меншин) зазначалося про порушення права на забезпечення релігійних потреб вірян під час військової служби (зокрема, капеланство); утиски в реалізації права на участь у доброчинній діяльності (наприклад, волонтерство, робота з групами ризику - споживачами наркотичних засобів і психотропних речовин, алкогольних напоїв, колишніми в'язнями тощо); труднощі з реалізацією права на придбання та використання предметів релігійного призначення, зокрема, обмеження переліку предметів, дозволених для ввезення християнською, переважно православною традицією тощо; порушення права вірян релігійних меншин на самовираження та/або упереджене ставлення громадськості та/або відмова у працевлаштуванні через зовнішній вигляд вірян, відповідно до вимог віри; подання невивіреної або заангажованої інформації про релігійні меншини в ЗМІ як джерело формування негативної громадської думки у ставленні до релігійних меншин. Виявлено, що державна політика у релігійній сфері щодо релігійних меншин є недостатньо розробленою, і це гальмує процес інтеграції України в європейське міжнародне співтовариство та підсилює маргіналізованість самих релігійних меншин, уможливлює конфліктогенність суспільства, ускладнює участь релігійних меншин у міжрелігійному та державно-конфесійному діалозі. Реалізація прав і свобод релігійних меншин потребує кооперації експертів, державних службовців, ЗМІ та самих вірян релігійних меншин.

Досвід багатьох країн світу переконливо свідчить, що запорукою процвітання нації є її духовна сфера. Домуніюча роль у формуванні високої духовності людини та суспільства належить Церкві Христовій, Яка є "світлом для світу і сіллю для землі". Її неодмінно постійна місія від заснування - відкривати істину Божественної Любові, освячувати усі сфери життя й служіння людини у цьому світі, і тому Вона ніяк не може відмовчуватися з приводу актуальних проблем сучасності. Для того ж, щоб визначити проблеми та перспективи їх подолання, які постають перед Церквою Христовою у сучасному суспільстві, ми повинні об’єктивно оцінити її минуле.

Одним із важливих діяльних проявів життя Церкви Христової є служіння ближньому, яке має повсякденну актуальність, а особливо сьогодні, у час війни. Церква Христова зберігає у своїй скарбниці багатовіковий досвід служіння - дияконії, яке, розпочавшись ще на зорі християнської ери, набувало найрізноманітніших форм та проявів. Господь наш Ісус Христос на власному прикладі показав, що обов'язок Його учеників та християн полягає у служінні одне одному. Воно походить від сили любові, жертовної самовідданості, від розуміння того, що подібним служінням нашим ближнім ми не лише наслідуємо Сина Божого, але і Йому Самому служимо: "Істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили" (Мф. 25:40). Розглянуто сучасне соціальне вчення Православної Церкви, актуальні напрями служіння ближньому в історичних прецедентах та сьогоденні, релігійно-філософські аспекти соціального служіння. Увагу приділено новому формату соціального етосу Православної Церкви. Досліджено релігійні комунікації як зв’язок поколінь, від традицій до сучасних технологій. Увагу приділено специфіці богословського дискурсу Православної Церкви та питанням біоетики. Охарактеризовано погляди релігії та наука про створення світу. Увагу приділено теоретичному та практичному контенту порівняльного аналізу соціальних вчень католицизму, православ'я та протестантизму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч617.167.7 я431 + Ч617.3(4УКР)64 я431

Рубрики:

Довідкові та інформаційно-документальні видання (енциклопедії, словники тощо) (Види і типи книжкових видань)

Історія видавничої справи

Шифр НБУВ: ВА869113 Пошук видання у каталогах НБУВ